Сільськогосподарський моніторинг, як важливий інструмент для забезпечення продовольчої безпеки та оптимізації управління виробництвом, розвивався нерозривно з еволюцією людської цивілізації. Ще в стародавні часи фермери коригували свої методи землеробства, спостерігаючи за астрономічними явищами, станом ґрунту та ростом врожаю. Це можна вважати попередником сільськогосподарського моніторингу. Наприклад, стародавні єгиптяни використовували цикл розливу річки Ніл, щоб передбачити час сівби, тоді як Китай за часів династій Шан і Чжоу використовував «Двадцять -чотири сонячні терміни» для керівництва сільськогосподарською діяльністю. Хоча ці емпіричні методи ще не сформували систематичної системи моніторингу, вони заклали основу для наступних поколінь.
Після промислової революції у 18 столітті досягнення науки та техніки спонукали до модернізації сільськогосподарського моніторингу. Винахід хімічного аналізу ґрунту та метеорологічних приладів зробив можливим кількісне дослідження. У 19 столітті німецький хімік Лібіх запропонував «теорію мінерального живлення», що спонукало вчених до систематичного аналізу зв’язку між поживними речовинами ґрунту та ростом культур. Широке створення метеорологічних станцій забезпечувало інформаційне забезпечення сільськогосподарського метеорологічного моніторингу. Поява технології дистанційного зондування в середині 20 століття зробила революцію в сільськогосподарському моніторингу. Використання супутникових і аерофотознімків дозволило контролювати ріст сільськогосподарських культур, поширення шкідників і хвороб, водні ресурси на великих територіях. У 1970-х роках Сполучені Штати першими почали використовувати багатоспектральні супутникові дані для оцінки світового виробництва зерна.
У 21 столітті Інтернет речей, штучний інтелект і технології великих даних ще більше розширили можливості сільськогосподарського моніторингу. Сенсорні мережі збирають-параметри навколишнього середовища, такі як вологість і температура ґрунту, безпілотні літальні апарати дозволяють проводити точні польові перевірки, а алгоритми машинного навчання можуть передбачати тенденції поширення шкідників і хвороб на основі величезних обсягів даних. Протягом цього періоду сільськогосподарський моніторинг еволюціонував від-спостереження за одним-фактором до багатовимірного, розумного та інтегрованого управління, забезпечуючи наукову основу для вирішення проблеми зміни клімату та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Історично розвиток сільськогосподарського моніторингу був тісно пов’язаний з технологічними інноваціями. У майбутньому його інтелект і точність продовжуватимуть зростати, ставши основою стійкого сільського господарства в усьому світі.
